Весняний вечір

У світі є багато речей, через які можна хвилюватися.
Іноді можна просто вирішити поки що цього не робити. Не через байдужість.
Але ж у житті все треба дозувати.

На щастя, є й чимало речей, які радують.
І це можуть бути навіть речі, які, можливо, здаються самоочевидними або зовсім звичайними.
Наприклад, дні, що знову стають довшими. Щоправда, перехід від зимового до літнього часу не для всіх є приводом для радості — у деяких це суттєво порушує біоритм.
Але що мені в цьому найбільше подобається, так це те, що ввечері можна ще трохи довше побути на свіжому повітрі. У власному саду чи на балконі. Або на одній із численних терас, яких так багато в центрі Апелдорна.
Я справді можу насолоджуватися цим — тим галасом голосів, звуками дзенькоту склянок, гучним сміхом. А над цим усім — спів дрозда на конику даху. Насолода від прекрасного весняного вечора.

Зізнаюся: я далеко не завжди знаходжу час і спокій, щоб насолоджуватися цим саме так. Адже у світі стільки клопоту, що вимагає уваги.
Але якщо все-таки це вдається, то я вважаю себе щасливим, що навколо мене стільки прекрасного. Можливо, це й зовсім звичайний весняний вечір у центрі Апелдорна. Але це те, що викликає радість.

Тон Хертс