Поки що нічого

До кінця серпня це місце на сторінці залишатиметься порожнім. Або, точніше кажучи: тут з’являтимуться інші матеріали, але не мої. Я не збираюся їхати далеко чи надовго, у мене немає такої потреби. Але я вважаю за доцільне влітку трохи зупинитися на місці, трохи відсторонитися.

Хоча, заради чесності, мушу одразу додати: наскільки це вдасться. Адже світ, звісно, не стоїть на місці. На жаль. Було б приємно, якби це траплялося час від часу. Просто щоб нічого особливого не відбувалося. Ніяких клопотів, ніяких конфліктів, ніяких нещасних випадків, ніякого насильства, ніякого лиха, ніякого смутку.

Просто щоб люди слухали одне одного, затишно сиділи разом на лавці, милувалися всім тим прекрасним, що їх оточує. Трохи спокою, трохи нічого. Трохи просто посидіти, не роблячи нічого.

І, як не дивно, це досить складно. Більшість людей майже завжди перебувають у ‘режимі роботи’. Зі своїми обов’язками, завданнями, зобов’язаннями, термінами та зустрічами.

Я спробую. Трохи прогулятися. Робити щось приємне з родиною. Перекусити. Трохи менше сидіти з телефоном у руках.

Я бажаю цього не лише собі. Сподіваюся, що в найближчі літні тижні кожен знайде час і спокій, щоб трохи сповільнити темп і відновити сили. Щоб потім ми знову могли з новими силами взятися до роботи — в Апелдорні та на благо міста.

Тон Хертс