Світло

Ми знову опинилися в той період року, коли один святковий день змінює інший. 17 квітня: визволення Апелдорна. 27 квітня: День короля. 5 травня: День визволення. Вознесіння. П’ятидесятниця. Усі ці дні — світлі та радісні.  За винятком, звісно, 4 травня, коли о 20:00 вечора ми буквально зупиняємося, щоб вшанувати пам’ять усіх нідерландських загиблих у війні. Але святкування та вшанування пам’яті, як і завжди, йдуть рука об руку, зберігаючи рівновагу між важким і легким.

Нам, людям, це часто потрібно. Легкість. Веселість. Бурхливий сміх. Ось чому я так насолоджуюся Днем Короля та іншими подібними днями. Прикрашеними велосипедами, дітьми, які продають свої іграшки на килимках.  Від прапорців, ранкових пісень, тортів «томпус», триразового «Ура». Від музичних гуртів на фестивалі Визволення та від тієї бурхливої атмосфери, що супроводжує це свято. Від ранкових прогулянок у День Вознесіння та сімейних заходів у П’ятидесятницькі вихідні.

Просто відчувати, що люди можуть бути задоволеними й щасливими. Без приводу, просто разом один з одним і насолоджуючись гарною погодою. Заради повсякденного життя, заради короткої розмови з сусідом через живопліт, заради невеликої прогулянки з онуком, заради гарного заходу сонця.   Просто бути трохи добрими й привітними одне до одного. У такі дні все це здається трохи легшим, ніж зазвичай. Про це я думаю, коли 27 квітня піднімаю келих з апельсиновим лікером у руці. Звісно, я піднімаю келих за короля. Але я також піднімаю келих за його підданих, за нас усіх. За те, щоб ми й надалі робили все можливе одне для одного і разом створювали затишну атмосферу.

Бажаю всім вам чудових, веселих, приємних і світлих травневих днів.

Тон Хертс