Промова з нагоди підтвердження призначення

Шановні мешканці Апелдорна — як тут, у залі засідань, так і вдома, які дивляться пряму трансляцію, — шановні члени міської ради, шановні члени виконавчого комітету,

Уявіть собі:

Одного чудового весняного дня, у 2050 році, ви повертаєтеся з візиту до родичів або з роботи в іншій частині країни. Ви їдете поїздом і прибуваєте на станцію «Апелдорн-Централ». Вийшовши на перон, ви опинитеся на мальовничому естакаді, звідки відкривається вид на місто та — вдалині — на чарівні села, джерела й струмки, луки, річку Ейссел та ліси Велюве.

Ви спрямовуєте погляд на площу, що розкинулася під вами. Оскільки ви щойно побували в іншому місті, дивитеся на все свіжим поглядом, і раптом вам стає очевидно: Апелдорн живе!

Всюди навколо вас ви бачите молодих людей. Вони повертають ліворуч до Центру безпеки та цифровізації та до Saxion, на кампусі з лекційними залами, лабораторіями, студентськими гуртожитками, невеликими закладами харчування та стартапами.

Повернувши праворуч, вони прямують до ROC Aventus, де розташовані класи для диференційованого навчання та сучасні майстерні.

Скрізь можна побачити людей, які прямують на роботу або повертаються з неї до екологічно побудованих офісів та конференц-залів навколо центрального вокзалу Апелдорна. Завдяки транспортному вузлу за вокзалом, де курсують електроавтобуси, велосипеди та легкий метрополітен, кожен миттєво опиняється там, де йому потрібно.

З іншого боку колії зелений коридор із магазинами та терасами веде до величної будівлі, про яку всі дуже шкодують, що не придбали її, коли вона ще була доступною за ціною.

Тут розташований науково-дослідний та інноваційний центр поліції, працює Академія громадської стійкості та захищеності, знаходиться Регіональний центр зайнятості, а в зоні ресторанно-готельного бізнесу постійно проводяться симпозіуми та фестивалі, присвячені розвитку талантів, технологіям та безпеці.

І посеред усього цього вашу увагу привертає мальовнича площа Станції з її характерними соснами та вже відомим цифровим витвором мистецтва, що відображає образи піщаних дюн у Велюве.

З цього місця в центрі міста, справжньої перлини, ви, як гордий мешканець Апелдорна, можете оглянути все навколо: від ‘Поцілунку’ неподалік до «Голки» вдалині, від лікарні «Гелре» на півдні до палацу «Хет Лоо» на півночі, від «Орфея» на заході до «Апелдорн Спорт Арени» на сході. І ще багато чого, занадто багато, щоб перелічити. А якщо придивитися дуже уважно, через дуже потужні біноклі, то десь удалині можна розгледіти Зволле та Девентер, хоча й дуже нечітко.  Ви дивитеся на Апелдорн і думаєте про себе: «Яке місто!»

З населенням у 200 000 мешканців. З селами, мікрорайонами та кварталами, де люди піклуються одне про одного. З усіма необхідними послугами — від охорони здоров’я до культури та від освіти до спорту.

Але водночас і посеред Велюве. І з міською зеленню, куди б ти не подивився. А навколо — кільце чудових і життєрадісних сіл, які, так би мовити, обіймають і підтримують місто, яке досі залишається найздоровішим у Нідерландах.

Це також місто з особливою історією. Воно виникло і розвивалося під опікою династії Оранж-Нассау. Його розвиток стимулювали не лише військові сили та машинобудівна промисловість, а й розплідники дерев та малий бізнес. Подальший розвиток міста забезпечували сімейні підприємства та громадське життя, а піднесення — освіта, технологічні інновації та «зелена» інфраструктура.

І до 2050 року це буде продовжуватися завдяки сталому житловому будівництву, розумній міській мобільності, допитливим студентам, інноваційним підприємцям та архітектурі, що вражає уяву.

І все це — саме ваше місто, ваша громада, Апелдорн. 2050 рік.

Шість років тому я також стояв тут, на цьому місці, сповнений амбіцій щодо Апелдорна. Я прочитав, якого саме мера ви шукали.

Ви шукали мера, який, поважаючи природу, спокій і традиції Апелдорна, водночас прагнув підняти міський характер на новий рівень.

Мер, який дбає про підприємців, але також не залишає без уваги потреби тих, кому пощастило дещо менше.

Мер, якого ви шукали, мав також суворо стежити за безпекою та громадським порядком, дотримуючись тієї свободи, яку ви так цінуєте. А також розуміти важливість свят і заходів, видовищ та подій. Коротше кажучи, ви шукали мера, який прагнув би підтримувати природну рівновагу Апелдорна. Рівновагу між спокоєм і жвавістю. Традицією та оновленням. Селом і містом. Тверезістю та запалом. Саме це я намагався робити протягом останніх шести років.

У співпраці з вами, у співпраці з партнерами в Апелдорні та за його межами, а також у регіоні «Стедендріхок», у провінції та в країні.

Адже Апелдорн — це не острів, ми є частиною більшого цілого. Так само, як і наша країна є частиною більшого, європейського цілого.

Я знову стою тут перед вами, як і раніше сповнений амбіцій.

І завдяки моїй прихильності до цього міста — до всіх його мешканців, підприємців, об’єднань та організацій — я тепер поглядом крізь вії дивлюся не лише на 2040 рік, а й на 2050 рік. І тоді я бачу перед собою те, що щойно накреслив грубими мазками.

А якщо ви думаєте: «Цей чоловік занадто далеко забігає вперед…»: я справді не єдиний! Завдяки компанії з Апелдорна цієї банки курки з каррі мені вистачить аж до 1 січня 2050 року. Тож я відчуваю повну підтримку у своїй схильності мріяти про майбутнє.

І не хвилюйтеся: я дивлюся так далеко вперед не тому, що вважаю, ніби тоді я все ще буду мером, а тому, що вважаю: керувати — це означає дивитися вперед. Ставити цілі на горизонті. Плекати ідеали. Формулювати амбіції. Надихати та заохочувати людей. Налагоджувати зв’язки. Щоб зрештою об’єднати зусилля.

Для мене велика честь мати можливість і надалі втілювати в життя свою мрію щодо Апелдорна. Щоб зробити Апелдорн тим приємним, безпечним, інноваційним, надзвичайно затишним, підприємливим і згуртованим містом, яким воно, по суті, вже є — але потенціал якого ще далеко не вичерпано. Щоб усі ці 200 000 людей могли з величезним задоволенням тут жити, працювати та рости. Ось моя мета. І, на мою думку, це також і ваша мета.

Водночас — можна мати скільки завгодно мрій та амбіцій, але не завжди все залежить від тебе. Життя не піддається контролю. Я це дуже добре знаю.

Тому я вдячний за все, що мені вже дано.

Мешканцями цієї громади.

Вам, членам цієї ради; співробітникам секретаріату; моїм колегам у колегії; усім державним службовцям.

Моїми найближчими співробітниками.

Завдяки моїм друзям.

Але насамперед завдяки моїй родині: я їм безмежно вдячний.

Дякую вам за те, що знову довірилися мені. Я зроблю все, що в моїх силах.

Дякую.